Головне меню

Авторизація



hoda

razdelitel

uk 4

razdelitel

ur-portal

razdelitel

uk 8

razdelitel

uk 36

razdelitel

razdelitel

uk 44

razdelitel

sahnov banner

razdelitel

 osvita

Зараз на сайті

На даний момент 20 гостей на сайті
Вітаємо вас на сайті Сахновщинської районної державної адміністрації!
Довідка-презентація

 

 

Сахновщинський район утворений у 1923 році.

Адміністративним центром району є селище Сахновщина.

Загальна площа району складає 1170 км2 або 116,991 га (3,7% від території області,12місце серед районів області). Він розташований у лісостеповій зоні.

По території району протікає 5 річок, найбільша річка – Оріль.

Район межує з Кегичівським, Лозівським, Зачепилівським, Первомайським районами Харківської області та Дніпропетровською областю.

Загальна чисельність населення 21,081 тис. чол.

·Міського – 7,539 тис. чол.

·Сільського – 14,334 тис. чол.

Загальна кількість пенсіонерів, які мешкають в районі – 6,340 чол.

 

За даними перепису населення у районі проживають:

українців - 92,4%

росіян- 5,8%

білорусів- 0,5%

вірменів- 0,3%

азербайджанців- 0,3%

інші національності- 0,7%

В Сахновщинському районі налічується 64 населених пунктів:

·Селищ міського типу – 1 (проживає 7,539 тис. чол.)

·Сільських населених пунктів – 63 (проживає 14,334 тис. чол.)

На території району діє 1 селищна та 15 сільських рад.

На даний час в Сахновщинському районі працюють 10  дошкільних навчальних закладів та 3 дошкільних відділення НВК Катеринівське, Огіївське та Лигівське.

Мережа загальноосвітніх навчальних закладів району включає 18 заклади, з них:

Сахновщинська гімназія;

Катеринівський, Огіївський і Лигівський навчально-виховні комплекси;

14 загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступеня.

Для культурного відпочинку жителів району працюють районний Будинок культури, 27 закладів культури клубного типу у сільській місцевості, 27 бібліотек, 3 музеї, ДЮК ФП "Олімп", музична школа, районний стадіон «Колос», 19 спортивних залів, 2 тренажерних зали, 23 футбольних майданчиків.

Галузь охорони здоров’я у районі представлена Центральною районною лікарнею (стаціонарне відділення на 100 ліжок та поліклінічне відділення) та КЗОЗ "Центр первинної медико-санітарної допомоги"

24 акушерськими пунктами, 7 амбулаторіями сімейного лікаря.

Про основні події району сахновщани довідуються з та районної газети “Колос” (тираж – 2845 екземплярів), яка виходить раз на тиждень.

Жителі району можуть впевнено приймати передачі телеканалу Інтер, 1+1, УТ-1, Надія (м. Первомайськ), Горизонт (м. Первомайськ).

У районі є декілька релігійних конфесій. Найширше представлена Українська православна церква. Крім неї діють общиниєвангельських християн-баптистів, община свідків Єгови, християн віри Євангельської, Адвентистів Сьомого Дня.

 

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Довгий час землі Сахновщинського району залишалися малозаселеними і контролювалися татаро-монгольськими племенами. Після панування кочівників, територія району переходила від литовських феодалів до польських панів. З 1648 року наш майбутній район був у складі Запорізької Січі.

Як на території району, так і далеко за його межами, відоме поховання 1783 року козака Григорія Шульги, яке знаходиться на території Катеринівської сільської ради. Цей кам’яний хрест у полі є унікальною пам’яткою історії, єдиною такою на Харківщині, гордістю району.

Перші згадки про села району датовані 1775 роком. Після скасування кріпосного права та проведення земельної реформи швидко почала розвиватися промисловість, відкривалися школи. Цьомусприяла збудована у 1895-1897 роках залізниця Полтава-Лозова. Під час будівництва залізниці значно виріс хутір Кобилячин, заснований на початку дев’яностих років ХІХ ст. Пізніше він одержав сучасну назву від прізвища поміщика Сахновського, через землі якого прокладена залізниця. Так з’явилося селище Сахновщина.

Перехід від XIX до XX століття не вніс нічого особливого в життя людей. Вцей часзагострилися суперечності між багатими і бідними. Під час голоду 1901-1902 років жителі громили поміщицькі садиби. Глибока криза паралізуваласуспільство аж до початку І Світової війни, на яку було мобілізовано понад 40% чоловічого і працездатного населення.

У січні 1918 року над Сахновщиною замайоріли революційні червоні прапори. ВстановиласьРадянська влада. В результаті адміністративно-територіальної реформи,в 1923 році утворився Сахновщинський район в Дар-Надеждинському уїзді Нижньоорільської волості Зміївського повіту. З 1932 року район увійшов до складу Харківської області.

Чорне лихо голодомору 1933 року, яке випало на долю народу України, не минуло й нашого району. Наприклад, у с.Багата Чернещина голодомор забрав життя в 683 людей різного віку.

В кінцітридцятих років,після повної колективізації,наступив період росту майстрів колгоспних полів. Основна маса колгоспів мала площу від 100 до 500 гектарів. До війни в Сахновщині працювали 2 мелькомбінати, взуттєва артіль, швейна артіль. В районі було 23 цегельні заводи, інкубаторна станція, маслозавод. Значного розвитку набули галузі охорони здоров'я, освіти і культури.

6 жовтня 1941 року німецько-фашистські війська вступили на територію району. До лав Радянської армії було призвано 12 тис. наших земляків, загинуло в боях 6240 чоловік. В січні-травні 1942 року на території району діяли партизанські групи біля 150 чоловік, в підпіллі діяло 18 чоловік. Під час окупації фашисти розстріляли 362 наших жителів. До Німеччини було вивезено 966 юнаків і дівчат. З 16 по 18 вересня 1943 рокуСахновщинський район був повністю і назавжди звільнений від німецько-фашистських загарбників 3-м Українським фронтом під командуванням маршала Малиновського. Про лихоліття воєнних років свідчать 47 братських могил, в яких поховано 3106 чоловік, відомі прізвища лише 435 солдатів.

 

 

 

Понад 5 тисяч сахновщан нагороджені орденами і медалями, за мужність і героїзм. 9 нашим землякам присвоєно звання Героя Радянського Союзу:

  • Гужва М.Я. (народився в с.Нововолодимирівка),
  • Попудренко М.М. (народився в с.Лукашівка),
  • Сулема О.М. (народився в с.Чорнолозка),

·Остапченко М.В. (народився в сел.Сахновщина),

  • Кіпоть І.С. (народився в с.Лигівка),
  • Калініч М.Д. (народився в с.Новобогданівка),
  • Вовк М .П. (народився в с.Гришівка),
  • Завірюха М.А. (народився в сел. Сахновщина),
  • Каленик В.А. (народився в с.Калинівка).

 

Перші післявоєнні роки. У жовтні 1943 року розпочали діяти всі районні організації. Вже в 60-ті роки були незаперечні успіхи сільського господарства, наприклад, у 1966 році район зібрав 42 тис. тонн хліба і цукрових буряків.За післявоєнні роки збудовано близько 4000 жилих будинків, 807 тваринницьких і господарських приміщень, 24 лікарні, 18 шкіл, 43 клуби. Поряд з розвитком освіти, культури та побуту невпинно зростає матеріальний рівень життя людей.

У 1955 році у селищі побудовано двоповерхове приміщення поліклініки, у 1961 році – триповерховий будинок районної лікарні на 225 ліжок.

У 1963 році було зведено триповерхову будівлю школи-інтернату. У грудні 1962 року Сахновщина була підключена до державної високовольтної електромережі. З цього часу почалася електрифікація району, яка завершилась, в основному, в 1967 році.

 

У грудні 1985 року почав функціонувати новий

сучасний районний Будинок культури.

 

 


 

12 квітня 1992 року відбулася подія у житті

селища – відбулося освячення новозбудованого храму Святої Покрови.

 

 

 

 

У травні 1985 року, на ознаменування 40-річчя перемоги у Великій Вітчизняній війні, відбулося відкриття Меморіалу Слави на братській могилі в центральному парку селища. Автор скульптурної частини на братській могилі заслужений діяч мистецтв України Г.П.Мацегора.

 

 

6 листопада 1993 року у район прийшов газ.

Здавна Сахновщинський район славився талантами. У селі Костянтинівка народився український живописець і графік П.Д.Мартинович, у селі Лигівка – український письменник М.І.Чабанівський, у селі Дар-Надежда - поет, прозаїк М.О.Яловий (Юліан Шпол), у селі Марївка – поет-гуморист, сатирик В.Т.Гунько, у Сахновщині – поети Г.Г.Половинко та В.М.Верховень, заслужений артист України О.Т.Заворотній, композитори О.О.Левицький та Л.Попернацький, художник І.І.Козирод, у селі Лебедівка – вчений-селекціонер, кандидат сільськогосподарських наук М.С.Шевченко, у селі Багата Чернещина – український радянський онколог З.А.Бутенко, у селі Куликівка – заслужений діяч мистецтв, скульптор, живописець Г.П.Мацегора.